Київська обласна військова адміністрація

Офіційний веб-сайт (тестова версія)
на стадії наповнення

24 травня – День слов’янської писемності і культури

День слов’янської писемності і культури в Україні встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

За інформацією управління культури Київської обласної державної адміністрації, заклади культури Київщини підготували та проводитимуть низку тематичних заходів.

Так, КЗ КОР “ЯГОТИНСЬКИЙ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ” запрошує відвідати виставку та на власні очі побачити унікальну колекцію українських стародруків.

Історія свята.

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності.

Православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки – глаголиця і кирилиця.

Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов’янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов’янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов’янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

Входження праукраїнської етномовної території до слов’янської прабатьківщини спричинилося до того, що українська мова увібрала в себе значну частину праслов’янської мовної спадщини, яка в інших слов’янських мовах відображена меншою мірою або й зовсім зникла. У протоукраїнських діалектах протягом VІ—ІХ ст. виникло в різний час чимало інших специфічно українських або українсько-білоруських, менше — українсько-російських діалектних особливостей, деякі з них — під впливом інших мов. Цей процес тривав і в епоху Київської Русі, і в наступний період — від ХІV ст. і далі.

У ході суспільно-економічного і культурно-політичного розвитку різних українських земель тривало дальше зближення окремих регіонів і консолідація їхнього населення, що завершилося утворенням української народності, а потім і нації.

Сьогодні, на культурному фронті триває щоденна боротьба з рашистами щодо збереження українських культурних матеріальних та нематеріальних цінностей!

 

Поділитися:
Читайте також

У Київській обласній державній адміністрації під головуванням заступниці очільника регіону Жанни Осипенко відбулась нарада на тему боротьби та протидії насильству….

Сьогодні, 4 лютого, у Пекіні розпочинаються зимові 24-ті Олімпійські ігри. Із цієї нагоди біля будівлі Київської обласної державної адміністрації підняли прапор…

16 лютого на засіданні позачергової сесії Київської обласної ради прийнято рішення щодо створення семи нових територій природно-заповідного фонду, таких як:…

Гуманітарна допомога для Київщини

До Київської області надходить гуманітарна допомога з різних куточків України та європейських країн. Товари першої необхідності передають для мешканців Київщини…