Працюємо задля перемоги!

Про внесення змін до розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 16 березня 2018 року № 148

Розпорядження від 26.04.2018, №265
Дата оприлюднення: 26.04.2018

КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 26 квітня 2018 року № 265

м.Київ

Про внесення змін до розпорядження голови

Київської обласної державної адміністрації

від 16 березня 2018 року № 148

Відповідно до Законів України Про місцеві державні адміністрації, „Про фермерське господарство”, „Про особисте селянське господарство”, „Про сільськогосподарську кооперацію”, „Про сільськогосподарську дорадчу діяльність, Порядку розроблення, прийняття Київських обласних комплексних та цільових програм, моніторингу та звітності про їх виконання, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 14.12.2017 № 365-19-VII, розпорядження голови Київської облдержадміністрації від 20 жовтня 2017 року № 541 „Про ініціювання розробки проекту комплексної програми „Розвиток сільського господарства та сільських територій Київської області на 2018-2019 роки”, враховуючи наявність позитивних експертних висновків департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації від 23.04.2018 № 28-01-11/622 та департаменту фінансів облдержадміністрації від 23.04.2018 № 10-05-19/1049:

1. Внести до розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 16 березня 2018 року № 148 „Про схвалення проекту комплексної програми Розвиток сільського господарства та сільських територій Київської області на 2018-2019 роки (далі – проект Програми) зміни, виклавши проект Програми у новій редакції, що додається.

2. Заступнику голови Київської облдержадміністрації Турчаку І.М. організувати подання обласною державною адміністрацією зазначеного проекту Програми на розгляд Київській обласній раді.

3. Після затвердження в установленому порядку Програми Київською обласною радою:

3.1. департаменту агропромислового розвитку Київської облдерж-адміністрації забезпечити виконання Програми;

2

3.2. департаменту фінансів Київської облдержадміністрації, при внесенні змін до обласного бюджету на 2018 рік та формуванні бюджету на наступні роки, передбачити кошти на фінансування заходів Програми, виходячи із реальних можливостей обласного бюджету та його пріоритетів;

3.3. координацію робіт, пов’язаних із реалізацією Програми, покласти на департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови облдержадміністрації Турчака І.М.

Голова адміністрації (підпис) О.Л. Горган

СХВАЛЕНО

Розпорядження голови Київської

обласної державної адміністрації

від 16 березня 2018 року № 148

(у редакції розпорядження

голови адміністрації

від 26.04.2018 № 265)

Проект

КОМПЛЕКСНА ПРОГРАМА

РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ТА СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

на 2018-2019 роки

м. Київ

2018 рік

2

ЗМІСТ

Стор.

3

ПАСПОРТ ПРОГРАМИ

4

5

ВИЗНАЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ, НА РОЗВ’ЯЗАННЯ

ЯКОЇ СПРЯМОВАНА ПРОГРАМА

Київська область в адміністративному відношенні поділяється на 25 районів, 13 міст обласного підпорядкування, 30 міст районного підпорядкування (селища міського типу), 605 сільських рад та 1126 сільських населених пунктів.

За умовами географічного розташування, кліматом, умовами ведення сільського господарства райони області поділяються на три основні зони:

зона лісостепу – 16 районів,

приміська зона – 5 районів,

поліська зона – 4 райони.

Загальна площа Київської області (без м. Київ) становить 28 тис. квадратних кілометрів. Північну частину області площею близько 2 тис. км² займає .

Площа сільськогосподарських угідь становить 1434 тис. га, з них рілля-1274 тис. га, сіножаті80 тис. га, багаторічні насадження 43 тис. гектарів. Ґрунтовий покрив Київської області досить різноманітний. Найпоширенішими є чорноземи, площа яких становить близько 50% площі орних земель регіону. Розораність земель Київської області становить 82% відсотки.

Обсяг продукції сільського господарства, виробленої у 2017 році, становив за розрахунками 14 526,7 млн грн (у постійних цінах 2010 року), у тому числі сільськогосподарськими підприємствами – 9 433,4 млн грн, господарствами населення – 5 093,3 млн гривень.

Частка валової продукції сільського господарства у загальному виробництві області за 2017 рік склала 5,9 % відсотків.

За темпами росту сільськогосподарського виробництва Київщина посідає 19-е місце, а за виробництвом продукції на одну особу – 10-е. Обсяг виробництва продукції сільського господарства у розрахунку на одну особу склав 8 381,0 гривень.

Загальний обсяг експорту товарів Київської області у 2017 р. становив 1748,5 млн дол. США, з них обсяг експорту сільськогосподарської продукції становив 1 131,6 млн дол. США або 64,7% від загального обсягу експорту. Зовнішньоторговельні операції з товарами проводяться з партнерами з 171 країни світу.

У області за зведеними даними структурних підрозділів агропромислового розвитку райдержадміністрацій функціонує 2220 сільськогосподарських підприємств, з яких (інфографіка 1.1.):

41 сільськогосподарське підприємство, що входить до складу агрохолдингів, середній розмір земельних угідь 5534,1 га,

389 товариств з обмеженою відповідальністю, СВК, середній розмір земельних угідь 1549,7 га,

1512 фермерських господарств, середній розмір земельних угідь 232,7 га,

112 приватних підприємців, середній розмір земельних угідь 1785,1 гектарів.

6

Інфографіка 1.1.

Структура сільськогосподарських підприємств та земельних угідь

Кількість особистих селянських господарств (далі ОСГ) в області складає 233,6 тис. станом на 01.02.2018, середній розмір земельної ділянки для ведення сільгоспвиробництва – 0,6 гектарів.

В області проживає 665,05 тис. осіб сільського населення, що складає від 37,9% населення області 1754,2 тис. осіб. Середня заробітна плата штатного працівника в сільському господарстві у грудні 2017 року становила 5 914,0 гривень. Значна частина сільського населення є самозайнятим та має основний або додатковий дохід від ведення особистого селянського господарства.

Комплексна Програма охоплює 3 різні напрями підтримки сільськогосподарського виробництва, тому має три напрями:

Часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами, залученими суб’єктами господарювання агропромислового комплексу;

Розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації;

Розвиток виставково-ярмаркової діяльності в агропромисловому комплексі Київської області.

ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ПРОГРАМИ

Метою комплексної Програми є створення умов для ефективного соціально спрямованого розвитку сільського господарства та сільських територій Київської області шляхом стимулювання розвитку виробників сільськогосподарської продукції, їх об’єднань, створення додаткових можливостей для зростання доходів сільських домогосподарств, підвищення рівня зайнятості та самозайнятості сільського населення, поліпшення якості життя в сільській місцевості.

7

ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ І ЗАСОБІВ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ, ОБСЯГІВ ТА ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ; СТРОКИ ТА ЕТАПИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами, залученими суб’єктами господарювання агропромислового комплексу

У Державному бюджеті України на 2018 рік передбачені видатки за програмою КПКВК 2801030 Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів” в сумі лише 66 млн грн, що у 4,5 рази менше, ніж у 2017 році (300 млн грн).

З огляду на обмежений обсяг коштів, передбачений для здешевлення кредитів у 2018 році, були внесені зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 300, в частині перегляду позичальників, яким надаватиметься компенсація у 2018 році, та напрямів використання кредитних коштів, що підлягатимуть здешевленню.

У 2018 році за програмою здешевлення кредитів фінансова підтримка надаватиметься лише суб’єктам господарювання агропромислового комплексу, які мають чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 20 млн гривень.

З метою надання підтримки підприємствам Київської області, що займаються тваринництвом, пропонується надання з обласного бюджету часткової компенсації відсоткової ставки за кредитами, залученими суб’єктами господарювання агропромислового комплексу, зареєстрованими в Київській області, що провадять діяльність з вирощування та розведення тварин (великої рогатої худоби, овець і кіз, кролів, свиней, свійської птиці (крім курей та одержання яєць свійської птиці), а також провадять діяльність у галузі аквакультури та використали кредитні кошти для покриття поточних витрат, пов’язаних із виробництвом сільськогосподарських товарів (послуг) та витрат капітального (інвестиційного) характеру.

Компенсацію таким позичальникам пропонується надавати у розмірі облікової ставки Національного банку, що діє на дату нарахування відсотків, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами.

Фінансування буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету протягом 2018 – 2019 років.

Порядок використання коштів затверджується Київською обласною державною адміністрацією.

8

Розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації

В області практично не діють сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, тому продукція особистих селянських та малих фермерських господарств не формується в товарні партії, має обмежений ринок збуту і не є конкурентоспроможною.

Однак навіть за таких несприятливих умов внесок малих фермерських та особистих селянських господарств у агровиробництво України та області, особливо за окремими трудомісткими сільгоспкультурами, є значним. За даними президента Асоціації фермерів та приватних землевласників України Івана Томича, тільки у домогосподарствах вирощується 95-98% картоплі, понад 92% плодово-ягідної продукції, 90% овочів, виробляється близько 80% молока.

Аналіз ринку тваринницької продукції, що пропонується малими господарствами Київської області, показує, що їх внесок, особливо у забезпечення населення молочною продукцією, є значним.

Київська область входить до п’ятірки областей-лідерів серед регіонів України з виробництва молока в сільськогосподарських підприємствах, але за показниками господарств населення посідає лише 21 місце. Тим не менш 48 відсотків виробництва молока в області зосереджено саме в особистих селянських господарствах. Проте, протягом останніх років спостерігається тенденція зменшення валового виробництва молока в господарствах населення (інфографіка 1.1).

Інфографіка 1.1.

Динаміка виробництва молока в господарствах населення, тис. тонн

9

Більшість господарств населення утримують 1 або 2 корови, тобто більше для власного споживання, нерегулярно продаючи залишки молока. Кількість ОСГ, що займаються виробництвом молока з метою продажу та для яких дохід від продажу молока є основним, наступна:

особистих селянських господарств утримують 35 корів (разом 3570 корів),

42 ОСГ утримують 610 корів (разом 260 корів),

8 ОСГ утримують більше 10 корів (разом 172 корови).

Значна кількість молока, що приймається від населення, за якістю відповідає тільки ІІ ґатунку. Закупівельна ціна молока, виробленого в господарствах населення, станом на 14 лютого 2018 року становить 5,0 грн за літр ІІ ґатунку, що на третину нижче ціни молока того ж ґатунку для підприємств – 7,70 грн (інфографіка 1.2).

Інфографіка 1.2.

Закупівельні ціни на молоко станом на 14 лютого 2018 року

Ситуація з молоком населення є складною ще й тому, що 1 липня 2018 року Україна повинна виконати прописані в Угоді про асоціацію з ЄС положення про санітарно-гігієнічні норми, які стосуються молочної сировини, та змінити Державний стандарт України 3662: 2015 «Молоко-сировина коров'яче. Технічні умови» з вилученням з нього молока ІІ сорту. Це означає, що з 1 липня 2018 року переробним підприємствам буде заборонено приймати таке молоко від населення. Тому, хоча наказ про заборону закупівлі має перехідний термін впровадження до 2022 року, необхідно найближчим часом створити умови для підвищення якості молока населення, організації власної та кооперативної переробки молока малими фермерськими та особистими селянськими господарствами.

Виробництво молока має бути стабільно прибутковим та конкурентоспроможним видом агробізнесу в малих фермерських господарствах та господарствах населення, однак цей процес є тривалим і потребує уваги з боку

10

як держави, так і області. Вкрай актуальним є надання фінансової підтримки домогосподарствам, що прагнуть підвищити продуктивність корів, покращити якість продукції та модернізувати власне виробництво, перш за все господарствам, що утримують від 5 корів, та для яких таке виробництво є основним джерелом існування. У перспективі такі господарства при збереженні та нарощуванні поголів’я мають стати членами сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що в подальшому забезпечить створення нових робочих місць, підвищення рівня зайнятості населення, покращення умов праці на селі.

На підвищення продуктивності молочної худоби та якості молока найбільше впливають наступні чинники:

– покращення генетичної якості маточного поголів’я.

– покращення якості кормів та раціонів відгодівлі.

– покращення умов утримання великої рогатої худоби шляхом переходу на сучасну енерго- і ресурсозберігаючу технологію з регламентованим прив’язним і безприв’язним утриманням, що дає можливість, порівняно з індивідуальним прив’язним утриманням корів в стійлах, зменшити затрати праці в 1,5-2 рази, знизити собівартість молока на 15-17%.

– покращення якості молока за рахунок використання установок індивідуального доїння, охолодження молока, постійний контроль якості за допомогою експрес-лабораторій.

Оскільки покращення якості молока є пріоритетним напрямом відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, то саме на досягненні цієї мети зосереджені завдання та заходи Програми розвитку сімейних ферм.

Малі сільгоспвиробники можуть бути конкурентоспроможними перш за все за рахунок створення об’єднань сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що мають виконувати такі функції: забезпечення матеріально-технічними ресурсами, формування товарних партій вирощеної продукції, зберігання, логістика, продаж, переробка. З метою забезпечення, організації контролю за якістю, зберігання, реалізації та переробки Київська область має великий потенціал, але незначні результати кооперації малих сільгоспвиробників, тому завдання та заходи зі створення та діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів є пріоритетом.

Ще одним напрямом обласної підтримки визначено створення власних та кооперативних систем зберігання, перевезення та переробки сільськогос-подарської продукції. Оскільки малі сільгоспвиробники вирощують невеликі партії продукції, в основному вони продають її як сировину, втрачаючи можливості заробити на доданій вартості, що має місце при тривалому зберіганні або переробці. До того ж покупці користуючись особливостями продукції диктують ціни та умови купівлі, не завжди вигідні для сільгоспвиробника. Змінити цю ситуацію можливо тільки з розвитком власних або кооперативних ланцюгів доданої вартості, стимулювання яких закладене у Програмі.

11

Фінансування буде здійснюватись за рахунок коштів обласного протягом 2018 – 2019 років.

Порядок використання коштів затверджується Київською обласною державною адміністрацією.

Розвиток виставково-ярмаркової діяльності в агропромисловому комплексі Київської області

В умовах розвитку глобалізійних процесів, кон’юнктури світових товарних ринків, загострення конкуренції і стрімкої трансформації ринкового середовища підприємництва, організації, компанії та інші суб’єкти господарювання прагнуть використовувати найбільш ефективні та економічно виправдані методи підтримки своєї конкурентоспроможності (товарів, робіт, послуг). Одним з таких методів є участь у національних та міжнародних виставках і ярмарках, що сьогодні за своєю сутністю та функціональною спрямованістю перетворилися із демонстраційно-збутових заходів на високо-інтегрований інструмент маркетингу.

Вивчивши досвід інших регіонів України в галузі організації виставкової діяльності та проаналізувавши ефективність та відповідність поставленим цілям участі окремих підрозділів облдержадміністрації у виставках за попередні роки, потрібно констатувати той факт, що Київщину необхідно представити як інвестиційно-привабливий регіон, сформувати позитивний імідж та забезпечити максимально можливий вихід виробників області на ринок збуту України та зарубіжних держав через окремі товари чи групи товарів, інтернет-простір, засоби масової інформації, буклети тощо. Тому логічним є висновок, що реалізується в духовній, соціальній, економічній, науково-технічній та інших сферах з використання новітніх інформаційних технологій.

В області продовжується робота з активації участі місцевих товаровиробників у виставкових заходах.

Так, для представлення господарюючих суб’єктів агропромислового комплексу, у тому числі малих, що мають цінний досвід господарювання, успішно освоюють нові ринки, виготовляють конкурентоспроможну продукцію, обласна державна адміністрація проводить відповідну роботу з підготовки проектів експозицій, виставкового обладнання, Інформаційних планшетів для створення колективного стенду агропромислового комплексу області на Міжнародній агропромисловій виставці Агро.

12

Слід звернути увагу на те, що область не має визначеного обласного центру. У зв’язку з цим, а також виходячи із географічного розташування столиці України, саме у м. Київ відбувається більшість різноманітних виставкових заходів міжрегіонального, національного та міжнародного рівнів, де з успіхом беруть участь підприємства агропромислового комплексу Київської області.

Слід зазначити, що у 2018 році буде проведено ювілейну 30 агропромислову виставку.

Основними принципами виставкової діяльності є:

реалізація єдиної державної політики щодо розвитку виставкової діяльності;

створення рівних умов для суб’єктів виставкової діяльності всіх форм власності.

На сьогодні Урядом України взятий курс на розвиток малих господарюючих суб’єктів агропромислового комплексу – фермерських господарств, їх об’єднань.

Для розширення мереж збуту, запозичення кращих практик господарювання пропонується участь цих виробників у міжнародних виставкових заходах.

З цією метою щороку проводиться міжнародна агропромислова виставка Агро. Кожного року Київська область представляє досягнення галузі сільського господарства у зазначеній виставці та інших заходах.

Фінансування буде здійснюватися за рахунок коштів обласного бюджету протягом 2018 – 2019 років.

Закупівля товарів і послуг за бюджетні кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

ПЕРЕЛІК ЗАВДАНЬ (НАПРЯМІВ), ЗАХОДІВ

ПРОГРАМИ ТА РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ

Часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами, залученими суб’єктами господарювання агропромислового комплексу

Завдання:

залучення в аграрний сектор кредитів та створення реальних умов для їх здешевлення;

збільшити виробництво якісної сільськогосподарської продукції;

підтримка вітчизняного виробника сільськогосподарської продукції.

13

Заходи:

Часткова компенсація відсоткової ставки за кредитами, залученими суб’єктами господарювання агропромислового комплексу, зареєстрованими в Київській області

Результативні показники:

збільшення обсягів валового виробництва зернових культур (жито, гречка), молока, м’яса та іншої нішевої продукції сільського господарства;

створення та оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських кооперативів, господарюючих суб’єктів АПК.

збільшення обсягів пільгових кредитів, залучених підприємствами АПК.

Розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації

Завдання:

створити умови для збільшення кількості корів та надоїв молока на корову для досягнення рівня економічної сталості господарств;

покращити умови утримання поголівя ВРХ;

стимулювати придбання обладнання для підвищення показників якості молока;

надати комплексну інформаційно-консультаційну, навчальну, методичну та організаційну допомогу у створенні та діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.

стимулювати придбання обладнання для зберігання, охолодження, транспортування та переробки сільськогосподарської продукції.

Заходи:

1.1 фінансова підтримка сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на придбання:

холодильного устаткування – 90% вартості одиниці обладнання;

спеціалізованого (ізотермічного) транспортного засобу – 50% вартості одиниці засобу;

обладнання, у тому числі для переробки сільськогосподарської продукції 50% вартості одиниці обладнання;

1.2. на інформаційно-навчальні заходи та консультативний супровід кооперативу та його членів – 10 % від кожного заходу (Закон України Про сільськогосподарську дорадчу діяльність”, стаття 8).

Результативні показники:

Кількість сімейних ферм, що утримують від 5 до 20 корів.

Кількість сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що надають своїм членам послуги з забезпечення матеріально-технічними ресурсами, зберігання, переробки, продажу вирощеної продукції.

Кількість членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що отримують послуги з забезпечення матеріально-технічними ресурсами, зберігання, переробки, продажу продукції.

Кількість побудованих/реконструйованих складських приміщень.

14

Кількість придбаних холодильних установок.

Кількість придбаного обладнання для експрес-лабораторій.

Кількість придбаного спеціалізованого (ізотермічного) транспортного засобу.

Кількість придбаного обладнання для переробки сільськогосподарської продукції.

Якість молока на сімейних фермах, що отримали обласну підтримку у рамках програми.

Розвиток виставково-ярмаркової діяльності в агропромисловому комплексі Київської області

Завдання:

1. активізація участі підприємств та організацій у міжнародних виставках та виставках та виставках загальнодержавного значення в Україні з метою розширення присутності товаровиробників Київської області на найбільш значних зовнішніх та внутрішніх ринках і виходу на нові перспективні ринки збуту українських товарів та послуг;

2. інформування зарубіжних інвесторів про регіональні інвестиційні проекти підприємств області, представлення інвестиційних проектів на Інвестиційних ярмарках та форумах у межах України та за кордоном;

3. забезпечення прозорості виставкової діяльності, захисту від проявів недобросовісної конкуренції та створення рівних умов для суб’єктів виставкової діяльності.

Заходи:

оренда закритої необладнаної площі у павільйоні;

забудова ексклюзивного виставкового стенду;

організація експозиції тваринництва.

Результативні показники:

1. Проведення у 2018 році ювілейної міжнародної агропромислової виставки Агро-2018”, участь у міжнародних виставках AGROPORT, „Сорочинський ярмарок”, AGROEXPO 2018 та інших виставкових заходів.

2. Проведення у 2019 році міжнародної агропромислової виставки Агро-2019”, участь у міжнародних виставках AGROPORT, „Сорочинський ярмарок”, AGROEXPO 2019 та інших виставкових заходів.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ

ПРОГРАМИ, ВИЗНАЧЕННЯ ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

Виконання Програми дасть змогу:

підвищити рівень знань та вдосконалення практичних навичок прибуткового ведення сільськогосподарського виробництва;

збільшити виробництво сільськогосподарської продукції в особистих селянських та фермерських господарствах;

15

збільшити виробництво сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю;

оновити парк сучасною вітчизняною сільськогосподарською технікою;

збільшити обсяги валового виробництва зернових культур (жито, гречка), молока, м’яса та іншої нішевої продукції сільського господарства;

створити та оновити матеріально-технічну базу господарюючих суб’єктів АПК, у тому числі, які є членами сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

збільшити обсяги пільгових кредитів, залучених підприємствами АПК;

збільшити кількість членів сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що отримують послуги з забезпечення матеріально-технічними ресурсами, зберігання, переробки, продажу продукції;

підвищити якість молока на сімейних фермах, що отримали обласну підтримку у рамках програми;

розширити географію збуту сільськогосподарської продукції;

підвищити імідж Київської області.

КООРДИНАЦІЯ ТА КОНТРОЛЬ

ЗА ХОДОМ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Координацію діяльності, пов’язаної з виконанням Програми, та контроль за станом її виконання здійснює департамент агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації та постійна комісія Київської обласної ради з питань агропромислового комплексу та земельних відносин.

Відповідальний виконавець Програми щокварталу до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, інформує про стан фінансування її заходів Київську обласну раду, а також щороку в строки, визначені рішенням Київської обласної ради, інформує Київську обласну раду про хід виконання Програми та ефективність реалізації її заходів.

Щорічні звіти (інформація) про хід виконання Програми та ефективність реалізації її заходів заслуховується на засіданні сесії обласної ради.

Зазначена інформація використовується для контролю за забезпеченням виконання заходів Програми, за досягненням очікуваних показників Програми, за цільовим та ефективним використанням фінансових ресурсів Програми та виноситься на розгляд профільної постійної комісії обласної ради.

____________________

Додаток 1

до Програми

Ресурсне забезпечення комплексної програми

„Розвиток сільського господарства та сільських територій

Київської області” на 2018-2019 роки

тис.грн

________________

Додаток 2

до Програми

Показники продукту комплексної програми

Розвиток сільського господарства та сільських

територій Київської області на 2018-2019 роки

_________________________

Додаток 3

до Програми

Напрями діяльності та заходи комплексної програми Розвиток сільського господарства

та сільських територій Київської області на 2018-2019 роки

________________________

Поділитися: