ЄСВ: особливості нарахування та подання звітності_1
На початку року сталися законодавчі зміни у питанні обліку єдиного соціального внеску.
З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII, яким, зокрема, внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464):
- виключено з переліку платників єдиного внеску (далі – ЄСВ) найманих (застрахованих) працівників, ЄСВ не утримується з доходів фізичних осіб, але при цьому такі особи залишаються застрахованими, оскільки на доходи, які їм виплачуються, ЄСВ нараховується роботодавцями;
- скасовано 67 класів ризику, за якими нараховувався єдиний внесок, і встановлено єдину ставку ЄСВ у розмірі 22% бази нарахування єдиного внеску для всіх страхувальників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, зокрема для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. тих, що обрали спрощену систему оподаткування, і тих, що здійснюють незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, зокрема адвокатську та нотаріальну, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують від неї дохід, за винятком:
- підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, для яких ставка ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41% бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів;
- підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість інвалідів становить не менш ніж 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш ніж 25% суми витрат на оплату праці, ставка ЄСВ встановлюється у розмірі 5,3% бази нарахування єдиного внеску;
- для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить
- не менш ніж 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш ніж 25% суми витрат на оплату праці, ставка ЄСВ встановлюється у розмірі 5,5% бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів;
- збільшено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску до розміру 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується ЄСВ;
3 1 січня | з 1 травня | з 1 грудня |
34450 грн. | 36250 грн. | 38750 грн. |
(25 x 1 378 грн.) | (25 x 1 450 грн.) | (25 x 1 550 грн.) |
- виключено абзац дев’ятнадцятий пункту 9-5 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, яким передбачалося застосування з 1 січня 2016 року понижуючого коефіцієнта 0,6 до ставки ЄСВ
Зверніть увагу!
Залишилися без змін положення частини 5 статті 8 Закону № 2464 щодо визначення умов, за яких роботодавці повинні сплачувати ЄСВ з мінімальної заробітної плати.
У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру
ВАЖЛИВО
З 1 січня 2016 року значно зменшене навантаження на фонд оплати праці, оскільки знижена ставка ЄСВ як нарахування і скасована сплата ЄСВ у вигляді утримання. Крім того введення єдиної ставки для всіх видів доходів значно спрощує роботу бухгалтерів у частині визначення сум ЄСВ, що підлягають сплаті.