ЄСВ: особливості нарахування та подання звітності_1

На початку року сталися законодавчі зміни у питанні обліку єдиного соціального внеску.

З 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалан­сованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII, яким, зокрема, внесені зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове держав­не соціальне страхування» (далі – Закон № 2464):

• виключено з переліку платників єдиного внеску (далі – ЄСВ) найманих (застрахованих) праців­ників, ЄСВ не утримується з доходів фізичних осіб, але при цьому такі особи залишаються застрахованими, оскільки на доходи, які їм виплачуються, ЄСВ нарахо­вується роботодавцями;
• скасовано 67 класів ризику, за якими нарахо­вувався єдиний внесок, і встановлено єдину ставку ЄСВ у розмірі 22% бази нарахування єдиного внеску для всіх страхувальників, зазначених у статті 4 Закону № 2464, зо­крема для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. тих, що обрали спрощену систему оподаткування, і тих, що здійснюють незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літера­турну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, зокрема адвокатську та нотаріальну, або особи, які провадять релігійну (місіо­нерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують від неї дохід, за винятком:
• підприємств, установ і організацій, у яких працюють інваліди, для яких ставка ЄСВ встановлюється у розмірі 8,41% бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів;
• підприємств та організацій всеукраїнських громад­ських організацій інвалідів, зокрема товариств УТОГ та УТОС, у яких кількість інвалідів становить не менш ніж 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить не менш ніж 25% суми витрат на оплату праці, ставка ЄСВ встановлюється у розмірі 5,3% бази нарахування єдиного внеску;
• для підприємств та організацій громадських ор­ганізацій інвалідів, у яких кількість інвалідів становить
• не менш ніж 50% загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів ста­новить не менш ніж 25% суми витрат на оплату праці, ставка ЄСВ встановлюється у розмірі 5,5% бази нара­хування єдиного внеску для працюючих інвалідів;
• збільшено максимальну величину бази нараху­вання єдиного внеску до розміру 25 прожиткових мініму­мів для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується ЄСВ;

• виключено абзац дев’ятнадцятий пунк­ту 9-5 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, яким передбачалося застосування з 1 січня 2016 року понижуючого коефіцієнта 0,6 до ставки ЄСВ

Зверніть увагу!

Залишилися без змін положення частини 5 статті 8 Закону № 2464 щодо визначення умов, за яких роботодавці повинні сплачувати ЄСВ з мінімальної заробітної плати.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску роз­раховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фі­зичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру

ВАЖЛИВО

З 1 січня 2016 року значно зменшене наванта­ження на фонд оплати праці, оскільки знижена ставка ЄСВ як нарахування і скасована сплата ЄСВ у вигляді утримання. Крім того введення єдиної ставки для всіх видів доходів значно спрощує роботу бухгалтерів у частині визна­чення сум ЄСВ, що підлягають сплаті.