Про зміни у пенсійному забезпеченні наукових працівників з 2016 року

З 16.01.2016 набрав чинності Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VІІІ, який передбачає певні зміни у пенсійному забезпеченні наукових (науково-педагогічних) працівників.

Умови, за яких призначається така пенсія – досягнення певного віку, наявність наукового (для чоловіків – 20 років, для жінок – 15) та страхового стажу (для чоловіків – 35, для жінок – 30), не змінилися.

Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» розширений перелік посад наукових працівників, до якого також віднесено, зокрема:

  • радника при дирекції наукової установи;
  • члена Президії Національної академії наук України або національної галузевої академії наук;
  • радника Президії Національної академії наук України або національної галузевої академії;
  • провідного редактора наукового видавництва, періодичного наукового видання.

Крім того, розширено перелік видів діяльності, що зараховуються до стажу наукової (науково-педагогічної) роботи, зокрема:

  • на посадах науково-викладацького складу Національної школи суддів України;
  • навчання в аспірантурі (докторські програми) третього рівня вищої освіти та наукової роботи за спеціальністю за кордоном, за умови збереження громадянства, сплати страхових внесків відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та перерва між завершенням навчання (роботи) за кордоном та відновленням навчання (роботи) в Україні не більше трьох місяців;
  • період наукового стажування, у тому числі в іноземній науковій установі (вищому навчальному закладі), за умови сплати страхових внесків відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Статтею 34 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність передбачено, що наукові (науково-педагогічні) працівники, аспіранти та докторанти можуть направлятися науковими установами (вищими навчальними закладами) на наукове стажування, у тому числі довгострокове, до інших наукових установ і вищих навчальних закладів, зокрема, за кордон, на строк до двох років. Період наукового стажування зараховується в науковий стаж.

Період роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на посадах, зазначених у статті 118 Кодексу законів про працю України. Тобто час роботи наукових (науково-педагогічних) працівників на виборних посадах зараховується до наукового стажу за умови, якщо виборній роботі безпосередньо передувала і після неї слідувала робота на посаді наукових і науково-педагогічних працівників або робота особи, яка має науковий ступінь і працювала (продовжує працювати) за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, за якою присуджено науковий ступінь.

Це стосується працівників, які були звільнені з роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державні органи, а також партійні, профспілкові, комсомольські (далі – виборні посади).

Приклад 1.

Гр. А. має науковий ступінь кандидата педагогічних наук. У період з 28 квітня 1987 року по 17 липня 1995 року працював учителем у школі, з 20 липня 1995 року по 28 лютого 2002 року – на виборній посаді, з 02 березня 2002 року по 18 січня 2016 року – у школі на посаді вчителя.

За наявності документального підтвердження (довідки), що у період з 28 квітня 1987 року по 17 липня 1995 року та з 02 березня 2002 року по 18 січня 2016 року гр. А. працював у школі на посаді вчителя за спеціальністю відповідно до групи спеціальностей галузі науки, за якою присуджено науковий ступінь кандидата наук, періоди роботи на посаді вчителя в школі та виборній посаді будуть зараховані до стажу наукової роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». У довідці, яка підтверджує стаж, обов’язково зазначаються найменування спеціальності, групи спеціальностей, галузь науки.

Пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам призначаються в розмірі 60 % суми заробітної плати наукового (науково-педагогічного) працівника, на яку відповідно до законодавства нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування (внески).

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 01 липня 2000 року.

При цьому береться до уваги вся заробітна плата у період роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Заробітна плата визначається довідкою про заробітну плату, виданою на підставі особових рахунків, платіжних відомостей, інших документів про сплачену і нараховану заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працює (працювала) особа, яка звертається за пенсією.

У разі якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 01 липня 2000 року, становить менше 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв.

 

Заробітна плата до 01.07.2000, отримана за роботу на наукових (науково-педагогічних) посадах за сумісництвом, не враховується в розрахунок пенсії.

Приклад 2.

Гр. У. працював на посадах, які дають право на призначення наукової пенсії у період з 28 лютого 1986 року по 31 серпня 2004 року.

Зважаючи на те, що період страхового стажу на посадах наукового працівника, починаючи з 01 липня 2000 року, у гр. У. становить менш ніж 60 календарних місяців, для обчислення його пенсії буде врахована за його вибором заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців на наукових посадах до 01 липня 2000 року.

При цьому заробітна плата за ці 60 календарних місяців визначатиметься лише за основним місцем роботи, без урахування сумісництва. А за період з 01 липня 2000 року по 31 серпня 2004 року буде враховано заробітну плату на посаді наукового працівника як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.

Порядок проведення «оптимізації» заробітної плати не змінився.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більш ніж 10 % тривалості наукового стажу.

У будь-якому разі період, за який враховується заробітна плата, зважаючи на виключення, передбачене Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Заробіток для обчислення пенсії не може перевищувати граничну суму заробітку (доходу), з якої справляється збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

З 01 січня 2016 року максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державну службу», на яку нараховується єдиний внесок.

Обов’язковою умовою для призначення пенсії науковим (науково-педагогічним) працівникам відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» є звільнення з посади наукового (науково-педагогічного) працівника, проте це не стосується осіб, які працюють за строковим трудовим договором (контрактом), укладеним після досягнення пенсійного віку.

Незмінними залишились умови, за яких призначаються пенсії по інвалідності науковим (науково-педагогічним) працівникам та пенсії у разі втрати годувальника непрацездатним членам сім’ї померлого наукового (науково-педагогічного) працівника.

Дія статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно з цим Законом, недержавних університетів, академій, інститутів, що діють відповідно до Закону України «Про вищу освіту», міжнародних наукових організацій, які знаходяться на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджені Кабміном України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів, що належали партійним і громадським організаціям колишніх Української та інших республік СРСР.

Також норми статті 37 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» поширюються на наукових (науково-педагогічних) працівників, які працюють у міжнародних наукових організаціях, членом яких є Україна, відповідно до міжнародних договорів України, за умови добровільної сплати страхових внесків відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.