Пенсії згідно Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”

ВИДИ ПЕНСІЙ

 

 Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

  • пенсія за віком;
  • пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання, інвалідності з дитинства;
  • пенсія у зв’язку з втратою годувальника.

Пенсія за віком призначається відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» після досягнення віку 60 років та при наявності страхового стажу не менше п’ятнадцяти років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

57 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років – які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років – які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років – які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Крім того, статтею 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка набула право на пенсію за віком після досягнення 60 років та виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком з відстрочкою часу виходу призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії на такий відсоток:

на 0,5% – за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк до 60 місяців;

на 0,75% – за кожний повний місяць страхового стажу після досягнення пенсійного віку у разі відстрочення виходу на пенсію на строк понад 60 місяців.

Жінкам, які народилися у період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення в розмірі 2,5 відсотка за кожні шість місяців більш пізнього виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку.

З 01.01.2015 року відповідно до Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76 стаття 49 Закону України «Про зайнятість населення» та стаття 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» виключені. Тому дострокові пенсії за півтора роки до досягнення пенсійного віку особам, що звільнені з роботи у зв’язку зі скороченням чисельності штату або за станом здоров’я, не призначаються.

Треба зазначити, що з набуттям чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» не скасовано пенсійне забезпечення за професійними ознаками – для осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, на посадах, що дають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Умови призначення пільгових пенсій та пенсій за вислугу років визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213 –VІІІ.

Пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності в наслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов’язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності необхідного страхового стажу.

Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після роботи.

Пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначається органом медико – соціальної експертизи згідно із законодавством.

Особи, визнані інвалідами, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією:

для інвалідів I групи:

– до досягнення особою 25 років включно – 1 рік;

– від 26 років до досягнення особою 28 років включно – 2 роки;

– від 29 років до досягнення особою 31 року включно – 3 роки;

– від 32 років до досягнення особою 34 років включно – 4 роки;

– від 35 років до досягнення особою 37 років включно – 5 років;

– від 38 років до досягнення особою 40 років включно – 6 років;

– від 41 року до досягнення особою 43 років включно – 7 років;

– від 44 років до досягнення особою 48 років включно – 8 років;

– від 49 років до досягнення особою 53 років включно – 9 років;

– від 54 років до досягнення особою 59 років включно – 10 років;

для інвалідів II та III груп:

– до досягнення особою 23 років включно – 1 рік;

– від 24 років до досягнення особою 26 років включно – 2 роки;

– від 27 років до досягнення особою 28 років включно – 3 роки;

– від 29 років до досягнення особою 31 року включно – 4 роки;

– від 32 років до досягнення особою 33 років включно – 5 років;

– від 34 років до досягнення особою 35 років включно – 6 років;

– від 36 років до досягнення особою 37 років включно – 7 років;

– від 38 років до досягнення особою 39 років включно – 8 років;

– від 40 років до досягнення особою 42 років включно – 9 років;

– від 43 років до досягнення особою 45 років включно – 10 років;

– від 46 років до досягнення особою 48 років включно – 11 років;

– від 49 років до досягнення особою 51 року включно – 12 років;

– від 52 років до досягнення особою 55 років включно – 13 років;

– від 56 років до досягнення особою 59 років включно – 14 років.

Особи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (не менше 15 років).

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби або внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), у особи, яка звернулася за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу.

У період до 1 січня 2016 року особи, визнані інвалідами ІІ групи, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією як для інвалідів І групи.

Якщо інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, то пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявного страхового стажу.

Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах:

інвалідам І групи – 100 відсотків пенсії за віком;

інвалідам ІІ групи – 90 відсотків пенсії за віком;

інвалідам ІІІ групи – 50 відсотків пенсії за віком.

Непрацюючі інваліди II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності такого страхового стажу:

у жінок – 20 років, а у чоловіків – 25 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 46 років включно;

у жінок – 21 рік, а у чоловіків – 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно;

у жінок – 22 роки, а у чоловіків – 27 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 50 років включно;

у жінок – 23 роки, а у чоловіків – 28 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 53 років включно;

у жінок – 24 роки, а у чоловіків – 29 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 56 років включно;

у жінок – 25 років, а у чоловіків – 30 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 59 років включно.

Непрацюючі інваліди II групи, визнані інвалідами після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та інваліди III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (30 років для жінок, 35 років для чоловіків).

За наявності у інвалідів ІІ і ІІІ груп – у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу за їх вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Пенсія призначається та виплачується дітям:

– які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.;

– які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців),

– до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного члена сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляються між ними рівними частками.

Дітям – сиротам пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається виходячи із розміру пенсії кожного з батьків.

Для обчислення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника спочатку необхідно обчислити розмір пенсії за віком, на яку мав би право померлий годувальник. Для обчислення розміру пенсії у зв’язку із втратою годувальника до страхового стажу враховується період від дня його смерті до дня коли годувальник досягнув би пенсійного віку.