Трудові відносини, стан виплати заробітної плати. Соціальне партнерство

Заробітна плата та стан її виплати на підприємствах Київщини

Одним із пріоритетних напрямків соціально-економічного розвитку є зростання життєвого рівня громадян, зокрема, підвищення заробітної плати, у тому числі у бюджетній сфері.

Середньомісячна номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій області за січень-квітень 2020 року становила 11223 грн. і зросла у порівнянні з відповідним періодом 2019 року на                    10,6 відсотка.

Рівень оплати праці на Київщині залишається одним із найвищих, поступаючись лише м. Києву та Донецькій області.

 

Заборгованість із виплати заробітної плати

За статистичними даними станом на 01.06.2020 заборгованість із виплати заробітної плати становить 153,4 млн грн, у тому числі:

  • економічно активні підприємства – 29,3 млн грн. (з них: державної форми власності – 25,2 млн грн);
  • економічно неактивні підприємства – 7,3 млн грн;
  • підприємства-банкрути – 116,7 млн грн (з них ПрАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” – 115,8 млн грн).

Найбільшою в області залишається заборгованість із заробітної плати приватного акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт” (Бориспільський район) у сумі 115,8 млн грн або 75,5% загальної заборгованості по області, яке рішенням суду у 2015 році визнано банкрутом та наданий час здійснюється процедура ліквідації.

Серед економічно активних підприємств найбільша сума заборгованості із заробітної плати зосереджена на підприємствах державного сектору економіки, зокрема на державних підприємствах “Завод порошкової металургії” – 21,2 млн грн (м. Бровари), “Спеціалізоване лісогосподарське підприємство “Київоблагроліс” –  1,0 млн грн (Івнаківський район), “Дослідно-конструкторське бюро авіації цивільного призначення” –  951,1 тис грн (Києво-Святошинський район) та “Спеціалізований центр підготовки кадрів” –                141,6 тис грн. (Обухівський район).

З метою погашення існуючої заборгованості із заробітної плати облдержадміністрацією направлено листи:

– Прем’єр-міністру України від 21.04.2020 №11-12/2203/01/36.05-2020 щодо ситуації, що склалась із виплатою заробітної плати на державному підприємстві “Завод порошкової металургії” (м. Бровари), яке перебуває у сфері управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

– до Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 17.04.2020 №11-13/2183/36-2020 щодо забезпечення погашення заборгованості із заробітної плати на державному підприємстві “Спеціалізований центр підготовки кадрів”.

– до Державного агентства лісових ресурсів України від 17.04.2020 №11-13/2184/36-2020 щодо забезпечення погашення заборгованості із заробітної плати на державному підприємстві “Український центр підготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства”.

– Міністерству юстиції України від 20.05.2020 №11-13/2631/05/36-2020 щодо забезпечення погашення заборгованості із заробітної плати на державному підприємстві “Сільськогосподарське підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№115)”.

– Київському обласному та по м.Києву управлінню лісового та мисливського господарства від 20.05.2020 №11-14/2640/05/36-2020 щодо забезпечення погашення заборгованості із заробітної плати на державному підприємстві “Ржищівське лісове господарство”.

– Білоцерківському міському голові Г.Дикому від 20.05.2020 №11-22/2639/05/36-2020 щодо вжиття заходів із забезпечення погашення заборгованості із заробітної плати комунальних підприємствах Білоцерківської міської ради “Госпрозрахункова поліклініка профоглядів” та “Дитяча стоматологічна клініка”.

Інформація щодо стану погашення заборгованості із заробітної плати щомісяця направляється до правоохоронних та контролюючих органів для вжиття відповідних заходів до керівників підприємств,  установ і організацій.

Для вжиття заходів спрямованих на погашення заборгованості із виплати заробітної плати на підприємствах, в установах і організаціях області відповідна інформація направлена Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області, Головному управлінню Держпраці у Київській області, Київській обласній раді профспілок та Київському обласному об’єднанню організацій роботодавців.

Питання стану погашення заборгованості із виплати заробітної плати щомісяця розглядається на засіданні тимчасової комісії облдержадміністрації з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.

_

Рішення Верховної Ради України від 15.04.2020»Про схвалення рекомендацій слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів на тему: «Сучасний стан українських профспілок. Потреба у перезавантаженні соціального/публічного діалогу»

Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політки і трудових відносин в Україні на 2019-2021 роки

До уваги мешканців Київської області!

На Київщині розпочато роботу з розробки проекту Стратегії розвитку Київської області на 2021-2027 роки на засадах  смарт-спеціалізації.

З  метою врахування  інтересів  усіх зацікавлених сторін при розробці стратегічних документів області серед жителів області до кінця травня 2019 року проводиться опитування, результати якого будуть враховані при визначенні стратегічного бачення розвитку регіону.

Для цього на веб-сайті департаменту економічного розвитку і торгівлі  облдержадміністрації розміщено  Анкету щодо визначення пріоритетів стратегічного розвитку Київської області на 2021-2027 роки за посиланням: https://www.kyivregioneconomy.com/strategiya-kiyivskoyi-oblast-2027.

Просимо долучитися до опитування та висловити свою думку  щодо перспектив розвитку Київської області,  в чому полягає її унікальність, які напрями економічної діяльності будуть конкурентоспроможними на ринках країни та світу в наступному десятиріччі,  яким має бути наше спільне майбутнє. Результати опитування будуть опубліковані на веб-сайті департаменту економічного розвитку і торгівлі  Київської облдержадміністрації у червні 2019 року.

Легальне працевлаштування чи зарплата «в конверті»?

При вирішенні питання, на яких умовах працюватимуть працівники, роботодавцеві необхідно зважити всі «за» і «проти» та прийняти правильне рішення.

Переваги використання легальної праці для роботодавців:

– вкладання коштів у трудовий ресурс, проведення періодично навчання, підвищення кваліфікації своїх працівників обов’язково відобразиться на якості виробничого процесу;

– це можливість встановити матеріальну відповідальність працівника при прийнятті останнього на роботу, яка передбачає обслуговування грошових, товарно-матеріальних цінностей;

– підпорядкування працівників правилам трудового розпорядку, чітка регламентація прав і обов’язків працівника – це трудова дисципліна, зменшення ризиків безкарності працівника, який заподіяв шкоду підприємству при виконанні трудових обов’язків;

– можливість у судовому порядку відстоювати свої порушені права та законні інтереси із покладенням на винних осіб обов’язку відшкодування втрат та матеріальних збитків;

– можливість скористатися механізмом відшкодування державою витрат роботодавця по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за кожного офіційно працевлаштованого працівника;

– легальні працівники, сприятливий мікроклімат в колективі, налагоджена робота всіх учасників трудового процесу – це позитивний імідж і закріплення за таким роботодавцем репутації надійного партнера.

Переваги офіційного працевлаштування для працівників:

– легальна робота – стабільна заробітна плата, впевненість у завтрашньому дні;

– сплачені із заробітної плати страхові внески – це гідна пенсія в майбутньому, страхові виплати в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, у зв’язку з настанням нещасного випадку на виробництві, у зв’язку з настанням безробіття;

– це можливість реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці, проявити себе, закріпити за собою позитивну репутацію, мотивація до удосконалення навиків виконуваної роботи та перспектива в подальшому кар’єрного зросту;

– оформлення саме трудового, а не цивільно-правового договору, дає можливість працівникам, які пропрацювали тривалий час на посадах, віднесених законодавством до шкідливих, звертатися до органів Пенсійного фонду за оформленням пільгової пенсії до досягнення загально визначеного пенсійного віку, оскільки виключно за наявності трудових відносин у роботодавця виникає обов’язок проводити періодично атестацію робочих місць із залученням для цього спеціалістів державної інспекції праці;

– гарантії з боку роботодавця по дотриманню норм трудового законодавства: встановлення тривалості робочого часу згідно з існуючими нормами, заборона роботи у вихідні дні, надання оплачуваної відпустки, створення належних умов праці на робочому місці, вирішення питань охорони праці і т.д.;

– можливість захисту законом прав та інтересів працівників та розгляду трудових спорів, що виникають між працівником та роботодавцем, у судовому порядку.

Тільки офіційно оформлена робота є гарантією соціального захисту найманих працівників, а для роботодавців – запорукою процвітання бізнесу. Витрачені кошти по утриманню легальних працівників – це отримані в подальшому доходи від прибуткової діяльності підприємства. Встановлення тривалих трудових відносин, постійні працівники, відсутність плинності кадрів – слугує якісною рекламою самого роботодавця. І лише при належному ставленні до своїх прав та обов’язків обидві сторони трудових відносин можуть розраховувати на позитивний результат та досягнення поставлених цілей.

ДЕРЖПРАЦІ ШТРАФУВАТИМЕ ЗА НЕДОТРИМАННЯ УМОВ КОЛДОГОВОРУ

Державна служба України з питань праці та її територіальні органи уповноважені здійснювати перевірку дотримання юрособами, які використовують найману працю, у тому числі гарантій, встановлених Законом “Про колективні договори і угоди”.

Такого висновку дійшла колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши адміністративну справу за позовом товариства до ГУ Держпраці про визнання протиправним та скасування припису.

Що сталося:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати припис відповідача, яким встановлено порушення позивачем умов колективного договору, що передбачає заборону загального зменшення тривалості робочого часу більше ніж на 8 годин на тиждень (відбулося введення нового графіку роботи з одноденним робочим тижнем).

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач помилково виніс оскаржуваний припис щодо порушення ним пункту 3.3 колективного договору, оскільки його положення можуть застосовуватися лише у разі зменшення обсягів виробництва. Скаржник також вважає, що виключні повноваження щодо здійснення контролю виконання умов колективного договору законодавством покладено на самих учасників такого договору, зокрема, профспілкові організації, трудові колективи, відтак, втручання державних органів у правовідносини, що виникають у процесі виконання колективного договору, є неправомірними.

Позиція Верховного Суду:

Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу позивача з огляду на таке.

Як встановили суди попередніх інстанцій, наказом керівника товариства запроваджено зміну істотних умов праці, а саме: введено новий графік роботи з одноденним робочим тижнем. Станом на дату прийняття цього наказу чинним був колективний договір, відповідно до п. 3.3.2 якого встановлено, що загальне зменшення тривалості робочого часу не повинно перевищувати 8 годин на тиждень.

З огляду на це Суд погодився з тим, що позивач допустив порушення вимог ст. 18 КЗпП, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 9 Закону “Про колективні договори і угоди”, оскільки не дотримався норм та гарантій, встановлених чинним колективним договором.

Колегія суддів також відхилила доводи позивача стосовно того, що органи Держпраці не мають права втручатися у правовідносини, що виникають з колективного договору.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань праці цей орган відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Отже, орган Держпраці при винесенні оскаржуваного припису діяв у межах повноважень та у порядку, що визначені законом.

Крім того, колегія суддів, проаналізувавши ст. 1, 5, 7 Закону “Про колективні договори і угоди” та ст. 10 КЗпП, дійшла висновку, що колективні договори укладаються на всіх підприємствах, в установах та організаціях, де застосовується наймана праця; умови колективного договору, укладеного на основі чинного законодавства, є обов’язковими для сторін відповідного договору. При цьому у колективному договорі сторони визначають взаємні зобов’язання, у тому числі щодо змін в організації виробництва і праці; забезпечення продуктивної зайнятості.

Колегія суддів зазначила, що оскільки забезпечення роботодавцем дотримання гарантій, передбачених колективними договорами, належить у тому числі до сфери регулювання трудового законодавства, зокрема Закону “Про колективні договори і угоди”, то орган Держпраці під час здійснення перевірки додержання позивачем законодавства про працю та винесення оскаржуваного припису діяв у межах повноважень та у порядку, що визначені законом.

Про норми внутрішнього розпорядку та їх затвердження для ФОП-роботодавців можна детальніше прочитати у авторському блозі Заслуженого юриста України Романа Титикала.

Протокол тристоронньої соціально-економічної ради

Окремі питання щодо колективно-договірного регулювання трудових, соціально-економічних відносин та застосування галузевих (міжгалузевих), територіальних та інших колективних угод

КОНСУЛЬТАЦІЯ: Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати

ЩОДО СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ІЗ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

ТЕРИТОРІАЛЬНІ УГОДИ НА 2016-2020 РОКИ