ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН

Представники Київської обласної державної адміністрації протягом І-ІІ кварталу 2020 року взяли участь у  ряді консультативних зустрічей у Міністерстві розвитку громад та територій України щодо узгодження внесення змін до перспективного плану формування територій громад Київської області, де було презентовано і обговорено експертами проект змін до перспективного плану Київської області. 

Відповідно до статті 11 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» перспективний план формування територій громад області розробляється обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію області.

Перспективний план формування територій громад Київської області                                            був затверджений Кабінетом Міністрів України розпорядженням від 20.05.2020        № 600-р, відповідно до якого планується створення 69 об’єднаних територіальних громад, що мають середній та високий рівень спроможності. Всі 33 ОТГ, які пройшли шлях добровільного об’єднання, включені до перспективного плану формування територій громад Київської області.

Загалом передбачено утворення:

24 міських ОТГ;

23 селищних ОТГ;

22 сільських ОТГ.


МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ СПРОМОЖНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Відповідно до статті 11 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» перспективний план формування територій громад області розробляється обласною державною адміністрацією згідно з методикою формування спроможних територіальних громад і охоплює всю територію області. (https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmin-do-metodiki-formuvannya-spromozhnih-teritorialnih-gromad-i240120-34)

Формування спроможних територіальних громад здійснюється у такій послідовності:

1) визначення потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад та зон їх доступності;

2) визначення переліку територіальних громад, що входять до складу спроможних територіальних громад;

3) проведення оцінки рівня спроможності.

Потенційні адміністративні центри спроможних територіальних громад визначаються у такій послідовності:

1) міста обласного значення та населені пункти — адміністративні центри районів.

Зони доступності таких потенційних адміністративних центрів визначаються на відстані не більш як 20 кілометрів автомобільними дорогами загального користування. Відстань може бути збільшена до
25 кілометрів у разі, коли чисельність населення спроможної територіальної громади в зоні віддаленості від потенційного адміністративного центру більш як 20 кілометрів становить не більш як
10 відсотків загальної чисельності населення такої громади. Така відстань може бути зменшена у разі відсутності автомобільних доріг загального користування чи з урахуванням особливостей рельєфу, що унеможливлює сполучення (ріки без мостів, гори).

Зони доступності потенційних адміністративних центрів спроможних територіальних громад визначаються з урахуванням доступності публічних послуг у відповідних сферах, зокрема часу прибуття для надання швидкої медичної допомоги у невідкладних випадках та пожежної допомоги, що не повинно перевищувати 20 хвилин;

2) населені пункти (села, селища, міста), які раніше мали статус адміністративних центрів районів та розташовані на відстані більш як
20 кілометрів автомобільними дорогами загального користування від міст обласного значення, населених пунктів — адміністративних центрів районів та зон їх доступності.

Зони доступності таких потенційних адміністративних центрів визначаються відповідно до підпункту 1 цього пункту.

У разі розташування в зоні доступності потенційного адміністративного центру спроможної територіальної громади, визначеного відповідно до підпунктів 1 і 2 цього пункту, населеного пункту (села, селища, міста), який має відповідні кадрові ресурси, фінансове забезпечення та розвинуту інфраструктуру (зокрема, на території якого є заклад загальної середньої освіти I—III ступеня, медична амбулаторія, проживає не менш як 250 дітей шкільного і 100 дітей дошкільного віку), такий населений пункт може бути визначений потенційним адміністративним центром спроможної територіальної громади;

3) інші населені пункти (села, селища, міста), територія яких не охоплюється зонами доступності потенційних адміністративних центрів, визначених відповідно до підпунктів 1 і 2 цього пункту, які розташовані на відстані не менш як 20 кілометрів автомобільними дорогами загального користування від таких потенційних адміністративних центрів та частково забезпечені інфраструктурою.

У разі наявності на території, яка не охоплюється зонами доступності потенційних адміністративних центрів, визначених відповідно до підпунктів 1 і 2 цього пункту, більш як одного населеного пункту, який може бути визначений потенційним адміністративним центром, перевага надається тому, що має найбільш розвинуту інфраструктуру.

В Методиці встановлені критерії, які дають можливість оцінити рівень спроможності громади:

  •  чисельність населення, що постійно проживає на території спроможної територіальної громади (до 3 тисяч осіб – 0,3; від 3 до 7 тисяч – 0,6; 7 тисяч осіб і більше – 1);
  • чисельність дітей шкільного віку, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих на території спроможної територіальної громади (до 300 – 0,3; від 300 до 500 – 0,6; 500 і більше – 1);
  • площа території спроможної територіальної громади (до 200 кв. км – 0,3; від 200 до 400 кв. км – 0,6; понад 400 кв. км – 1);
  • індекс податкоспроможності бюджету спроможної територіальної громади (до 0,3 – 0,3; від 0,3 до 0,9 – 0,6 більше 0,9 – 1);
  • частка місцевих податків та зборів у доходах бюджету спроможної територіальної громади (до 20% – 0,3; від 20 до 40% – 0,6; понад 40% – 1).

Рівень спроможності визначається за сумою вказаних вище критеріїв.

  • Низький рівень спроможності – від 1,5 до 2,1.
  • Середній рівень спроможності – від 2,2 до 3,8.
  • Високий рівень спроможності – від 3,9.