30 липня учасники наукової експедиції Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» зафіксували два осередки сучасного бортництва на Київщині – у селах Шпилі та Рудня-Шпильова Іванківського району. Наукова експедиція була організована за особистої підтримки Національного проєкту голови Київської обласної державної адміністрації Василя Володіна та допомоги заступника голови КОДА Дмитра Назаренка.
Так, з початку реалізації проєкту розпочалися пошуки представників промислу на Київщині – це було визначено як одна з цілей проєкту. Робота розпочалася з листів, що були надіслані до органів влади районів Київщини, з проханням повідомити про осередки бортництва, відомі у районі. На жаль, відповіді позитивних результатів не дали – повідомлялося лише про відсутність таких промислів та їхніх представників.
В експедиції взяли участь:
- начальник управління культури, національностей та релігій Київської облдержадміністрації Сергій Васильонок;
- куратор проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі», директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко;
- науковий керівник Національного проєкту, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ, кандидат історичних наук Галина Бондаренко;
- міжнародний фасілітатор ЮНЕСКО з охорони та збереження Нематеріальної культурної спадщини, голова Експертної ради з питань Нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України Ілля Фетисов;
- директор КЗ КОР Київський обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи Олена Завальська;
- журналіст проєкту Інна Косянчук;
- фотограф Ольга Думанська та інші зацікавлені фахівці.
Учасники експедиції спочатку завітала до Ігоря Глущенка – бортника і пасічника з села Шпилі Іванківського району, який почав займатися медоборною справою чотири роки тому з допомоги свого діда Володимира Івановича, і нині є єдиним представником промислу у цьому населеному пункті. На подвір’ї Глущенків учасники експедиції побачили до десятка бортних колод, а сам бортник розповів, що має ще кілька невеликих колод-«пасток», у які приманює диких бджіл. Нині вони розташовані у лісі, куди добратися можна лише трактором.Також Ігор Глущенко повідомив учасникам експедиції про ще одного бортника – Івана Марченка – з сусіднього села Рудня Шпильова Іванківського району.
Учасники експедиції, завітавши до Івана Марченка, з’ясували, що він має багатий досвід бортництва, і особливістю його бортного господарювання є те, що дві бортні колоди розташовані на дубах на традиційних спеціальних помостах. За словами Івана Марченка, ця традиція ставити борті високо на деревах пов’язана з тим, що на висоті у борті проникає більше ультрафіолетового проміння, ніж якби вони стояли ближче до землі. А це убезпечує бджіл від шкідників.
Про деталі господарювання бортництва учасники експедиції підготовлять як фахові, так і інформаційно-популяризаційні публікації, для детального ознайомлення усіх бажаючих із бортництвом на Київщині.
«Наразі завдяки роботі експедиції досягнуто двох цілей Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі». Насамперед зафіксовано і досліджено осередки бортництва на Київському поліссі, що дає можливість говорити про початок дослідження сучасної версії промислу на цій території – це короткострокова ціль. А також можна говорити про розширення Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, де до регіонів побутування елемента «Бортництво» досі входили Рівненська й Житомирська області. Сподіваємось на активну участь Іллі Фетисова у складенні опису й облікової картки на відповідний елемент – це довгострокова ціль, – зауважила Влада Литовченко. – Головне ж – що завдяки Національному проєкту вдалося зробити унікальну знахідку і з’ясувати, що бортництво на Київському Поліссі не лише не зникло, а й розвивається у сучасних реаліях».
Зазначимо, результати наукової експедиції Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» дадуть можливість поповнити список ареалів побутування давнього промислу в Національному переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.
Ініціатор проєкту: Вишгородський історико-культурний заповідник.
Співорганізатори проєкту: Вишгородська міська рада, Управління культури і туризму Рівненської обласної державної адміністрації, Сарненський історико-етнографічний музей.
За підтримки Житомирської обласної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації, Рівненської обласної державної адміністрації.
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
