Жовтень 13, 2017

Постать Романа Шухевича в історії України

Роман Шухевичем —  український політичний і державний діяч, військовик, Головний Командир Української Повстанської Армії.

Народився у Львові 30 червня 1907 року. Дитинство минуло у Краківці на Львівщині. 1914 року родина переїхала до Камінки- Струмілової (тепер м. Кам’янка-Бузька). Тут закінчив початкову школу.

Навчання продовжив у Львові у філії Академічної гімназії. Родинні військово-патріотичні традиції зміцнив Є. Коновалець, який у 1921-1922 роках деякий час винаймав у Шухевичів кімнату.

3 1926 по 1934 рік навчався у Львівській політехніці на дорожньо-мостовому відділі. Під час навчання активно займався спортом. На початку 1930-х років він був студентом заочного курсу Музичного інституту ім. М.Лисенка у Львові за класом фортепіано. У роки навчання у гімназії та в політехніці був активним членом «Пласту» та різних спортивних товариств.

У 1930 році, після звільнення від служби в армії, одружився з Н. Березинською. 28 березня 1933 року у них народився син Юрій. Після приходу більшовиків дружина із сином, щоб не потрапити в тюрму, перейшла кордон і добралася до Кракова, де зустрілась із чоловіком. Тут 16 жовтня 1940 року народилася їхня дочка Марія.

У 1925 році Р. Шухевич вступив у ряди УВО. Після створення ОУН Р. Шухевича було призначено бойовим референтом Крайової Екзекутиви. У 1930 році він був одним із керівників масових актів непокори – Саботажної акції, що охопила всю Галичину.

У червні 1934 року у зв’язку з убивством Б. Перацького Р. Шухевича арештовано і згодом заслано до концтабору у Березі Картузькій. На Львівському процесі над ОУН (25 травня – 26 червня 1936 року) йому інкримінували державну зраду та звинувачували у належності до Крайової Екзекутиви ОУН. Його було засуджено на три роки ув’язнення. На підставі проголошеної у 1935 року урядової амністії вийшов на волю 27 січня 1937 року.

Після звільнення заснував фірму «Фама», яка стала першою української рекламною компанією в Галичині. Вона стала легальним прикриттям для діяльності ОУН. Досить швидко Р. Шухевич став успішним бізнесменом.

Після становлення на Закарпатті Карпатської України Р. Шухевич організував фінансову допомогу для її уряду, висилає членів ОУН для діяльності в українській мілітарній організації – Карпатській Січі. Наприкінці грудня 1938 року разом з І. Бутковським нелегально перейшов кордон і дістався до міста Хуст. Тут створив Генеральний штаб національної оборони Карпатської України.

Під час нападу угорської армії брав активну участь у боях. Після окупації Карпатської України у березні 1939 року Угорщиною через Румунію і Югославію дістався до Австрії, де зустрівся з членами Проводу ОУН.

Восени 1939 року разом із родиною проживав у Кракові. Виконував функції референта зв’язку у Проводі Українських Націоналістів (ПУН) на чолі з А. Мельником.

Після поділу ОУН Р. Шухевич увійшов до складу членів Революційного Проводу й був призначений Крайовим Провідником ОУН на західноокраїнних українських землях, що за пактом Молотова-Рібентропа відійшли до Німеччини.

Весною 1941 року Провід ОУН домовився з німецьким командуванням про вишкіл військової частини Дружини Українських Націоналістів, які мали воювати на території України проти більшовиків.

Після арешту провідників ОУН у липні 1941 року Легіон, який на той час перебував біля Вінниці, відмовився від подальшої служби у німецькій армії. У серпні його зняли з фронту, інтернували й перевели до Німеччини. Тут українських вояків реорганізували в Охоронний батальйон. Після року служби вояки Легіону відмовились продовжувати службу.

З вересня 1942 року до лютого 1943 року дружина Р. Шухевича переховувала у своєму будинку від нацистів сусідську єврейську дівчинку Ірину Райхенберг. Р. Шухевич, використовуючи свої можливості, допоміг з виготовленням для неї нових документів на ім’я українки Ірини Рижко. Врятована жінка мешкала в Україні і померла 2007 року в Києві у віці 72 років.

Після втечі з-під німецької варти у січні 1943 року Р. Шухевич зв’язався з Проводом ОУН та приєднався до боротьби, очоливши військову референтуру.

У травні став членом Бюро Проводу ОУН, згодом – Головою, а у серпні 1943 року на III Надзвичайному великому зборі ОУН був обраний Головою Бюро Проводу ОУН і призначений Головним командиром УПА.

Під час німецької окупації переховувався переважно у лісах, а від серпня 1944 року, з приходом більшовиків – у селах. Зиму 1947-1948 років Р. Шухевич провів у Львові, в будинку на вул. Кривій. Від весни 1948 року до загибелі Головний командир УПА перебував у селі Білогорща, де 5 березня 1950 року загинув у підпільній штаб-квартирі у бою з НКВС.

 

Читайте також

Липень 20, 2018

У КОДА відбувся круглий стіл: «Соціальне замовлення та механізми його реалізації»

У п’ятницю, 20 липня, в Київській обласній державній адміністрації відбувся круглий стіл на тему: «Соціальне замовлення та механізми його реалізації». Захід було організовано за інціативи БО «100 відсотків життя. Київський регіон» і Управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання КОДА. До обговорення долучились представники Управління молодіжної політики та національно-патріотичного виховання КОДА, Управління з питань внутрішньої політики […]

Липень 20, 2018

На Київщині тривають жнива

Не зважаючи на несприятливі погодні умови – дощі, на Київщині тривають жнива. Станом на 20 липня поточного року по ранній групі зернових та зернобобових усіма категоріями господарств з площі 89,6 тис.га зібрано 412,2 тис.тонн при середній урожайності 46 ц/га. В розрізі культур: -озимої пшениці – з площі 72,5 тис.га, намолочено 355,4 тис.тонн, при середній урожайності […]

Липень 20, 2018

У КОДА відбулася нарада щодо функціонування дитячих оздоровчих закладів області

19 липня в  Київській обласної державній адміністрації під головуванням заступника голови Київської обласної державної адміністрації Кучера В’ячеслава Анатолійовича відбулося засідання міжвідомчого оперативного штабу з координації проведення оздоровлення та відпочинку дітей. Також в засіданні міжвідомчого оперативного штабу з координації проведення оздоровлення та відпочинку дітей приймали участь начальник служби у справах дітей та сім’ї, заступник голови штабу Наталя […]

Липень 20, 2018

Керівництво Київської ОДА піклується соціальною підтримкою учасників бойових дій, які приймали участь в антитерористичній операції

За ініціативи голови Київської обласної державної адміністрації Олександра Горгана розроблена Комплексна програма соціальної підтримки в Київській області учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) учасників антитерористичної операції, а також родин Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності на 2018 – 2020 роки, яка затверджена рішенням сесії Київської обласної ради від 27.04.2018 №399-21-VII. В рамках […]