Січень 19, 2018

Історія Бою під Крутами у січні 1918 року та умови Брест-Литовського мирного договору

Утворення Української Народної Республіки (ІІІ-й Універсал 20.11.1917) та проголошення її незалежності (IV-й Універсал 22.01.1918) створили шанс для національно-визвольних змагань та відновлення втраченої державності. Однак умови були вкрай несприятливі: викликана війною розруха та хаос сприяли поширенню облудних більшовицьких ідей серед значної частини населення. Мали місце серйозні прорахунки керівництва молодої держави у сфері військового будівництва. Але головною загрозою була політика Радянської Росії, яка не могла змиритися з існуванням самостійної України.

Бій під Крутами є епізодом радянсько-української війни, яка розпочалася наприкінці грудня 1917 року. Із проголошенням 12 грудня 1917 року у Харкові Української Радянської Республіки з Росії почала надходити допомога більшовицьким силам в Україні. Під командуванням Антонова-Овсієнка 20-30 тисяч більшовиків прямували на Київ залізницею Харків-Полтава-Київ, а з північного сходу у напрямку Курськ-Бахмач-Київ наступав загін Муравйова. Наступаючі більшовицькі частини грабували українські міста і села. Так, зокрема, було пограбовано Троїцький монастир у Батурині.

У цей час у Києві розпочалося спрямоване проти Української Центральної Ради повстання на заводі «Арсенал», тому збройні сили УНР були перекинуті на придушення цього антиукраїнського виступу.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 біля залізничної станції Крути (між Бахмачем та Ніжином). Українські сили під командуванням сотника Аверкія Гончаренка нараховували близько 1000 осіб та складалися з старшин та курсантів старших курсів 1-ої Київської військової школи ім. Б.Хмельницького, що мали бойовий досвід набутий на фронтах Першої світової війни, 115–130 осіб першої сотні Студентського куреня та були озброєні 16 кулеметами та залізничною платформою з гарматою. До них приєдналися добровольці з Вільного козацтва («Курінь смерті»).

Перша сотня Студентського куреня складалася із студентів Київського університету Св. Володимира, Українського народного університету та учнів старших класів гімназії ім.Кирило-Мефодіївського братства Києва. Командир – старшина Андрій Омельченко.

Очевидно, що основну роль в бою відіграли бійці Київської військової школи ім. Б.Хмельницького – майбутні кадрові офіцери, багато з яких мали бойовий досвід на полях Першої світової війни (як і деякі бійці Студентського куреня).

Більшовицькі сили в районі Крут нараховували близько 6 тис. солдатів та балтійських матросів. У бою безпосередню участь взяли до 3 тис. осіб.

Втрати українців становили за різними даними від 80 до 100 загиблих (у т.ч. й страчених після бою студентів), більшовиків – не менше 300 вбитих. На думку дослідників, загальні втрати росіян могли складати до 1500 убитих, поранених.

Бій закінчився організованим відступом українських частин на потязі. При цьому, ймовірно, українські війська, відступаючи, забрали з собою тіла своїх товаришів та поранених (поховань в районі місця бою не виявлено).

У полон до більшовиків під час бою потрапили 7 поранених студентів, які були відправлені до Харкова. Ще 27 студентів під час відступу у темряві потрапили до рук більшовиків. Розлючені великими втратами «червоні» катували і стратили студентів. Гімназист Пипський перед розстрілом почав співати гімн «Ще не вмерла Україна», інші студенти його підтримали. Тіла страчених були поховані місцевим священиком на кладовищі с.Печі. Пізніше їх було з почестями перепоховано на Аскольдовій могилі у Києві.

Бій під Крутами, мав вагоме історичне значення, бо затримав більшовиків на декілька днів, чим дозволив урядові УНР вперше за понад 150 років (з часів скасування Гетьманщини) добитися міжнародного визнання України на переговорах у Бресті.

Брест-Литовський мирний договір (9 лютого 1918 року) УНР з державами Четвертного союзу (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія) був по суті першим міжнародно-правовим актом, який визнав УНР суб’єктом міжнародного права.

Договір передбачав припинення воєнних дій, визначення західних кордонів України, встановлення дипломатичних відносин, обумовлював засади торгівельних зносин, обміну військовополоненими й інтернованими.

За умовами таємного договору між УНР та Австро-Угорщиною від 8 лютого Україна отримувала Холмщину та Підляшшя. Буковина та Галичина ставали автономіями у складі Австро-Угорщини. В Криму мала утворитись мусульманська республіка у складі України.

Головне – за Брест-Литовським мирним договором між більшовицькою Росією та Четвертним союзом  Україна ставала незалежною державою.

Росія зобов’язувалася визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Центральної Ради, укласти з нею мир, негайно вивести з української України формування Червоної гвардії, припинити антиукраїнську пропаганду.

Зі спогадів командувача Українських частин у Бою під Крутами Аверкія Гончаренка

Джерела про події, пов’язані з Боєм під Крутами:

Звернення української фракції центру Університету св. Володимира до українського студентства із закликом записуватися до студентського куреня Українських Січових Стрільців (11 січня 1918р.)

Оголошення ініціативної групи студентів-січовиків про збір товаришів (21 січня 1918 р.), Повідомлення про жертви більшовицького терору у Києві (2 березня 1918 р.)

Читайте також

Листопад 16, 2018

Алла Арешкович взяла участь у Всеукраїнській нараді з питань реформ охорони здоров’я

Cьогодні, 16 жовтня, у Вінниці відбулася Всеукраїнська нарада з питань реформи охорони здоров‘я під головуванням прем‘єр-міністра України Володимира Гройсмана. В заході взяла участь заступник голови Київської ОДА Алла Арешкович. Під час зустрічі Глава уряду закликав органи місцевої влади максимально інвестувати в покращення сервісу та якості медичних послуг. Окрім цього, серед пріоритетних завдань зазначено: -завершення реформи […]

Листопад 16, 2018

На Київщині поширюється безбар’єрний простір: доступ забезпечено до 90 відсотків шкіл

На сьогодні установи та заклади системи соціального захисту населення, управління Пенсійного Фонду України, заклади державної служби зайнятості області повністю доступні для громадян з обмеженими можливостями (облаштовані пандусами, кнопками виклику, написами шрифтом Брайля). У 90% закладах загальної середньої освіти створено умови для безбар’єрного доступу до них дітей з обмеженими можливостями. Серед закладів охорони здоров’я Київської області […]

Листопад 16, 2018

Заступник голови Київської ОДА В’ячеслав Кучер провів черговий особистий прийом громадян

Керівництвом Київської обласної державної адміністрації систематично проводяться особисті прийоми громадян. 16 листопада проблемні питання жителів області під час особистого прийому громадян розглянув заступник голови Київської облдержадміністрації В’ячеслав Кучер. У роботі прийому також взяли участь директор департаменту соціального захисту населення Ігор Мещан, заступник начальника управління житлово-комунального господарства Лілія Резніченко, представники служби у справах дітей та відділу […]

Листопад 16, 2018

Вітання голови Київської ОДА Олександра Терещука з нагоди Дня працівників радіо, телебачення та зв’язку

Шановні працівники радіо, телебачення та зв’язку! Щиро вітаю вас із професійним святом! Незалежні та об’єктивні ЗМІ – запорука демократії в Україні. Демократія забезпечується наполегливою працею всіх, хто безпосередньо бере участь у створенні новин. Саме завдяки журналістам українці мають можливість отримувати правдиву інформацію, бути причетними до суспільних процесів у державі та за її межами. В час, […]